Класика, як кажуть, безсмертна. І нехай ретро-мотоцикли не користуються такою популярністю, як спортбайки або круїзери, прихильники цього стилю завжди були, є і будуть. Яскравим тому прикладом може послужити Yamaha SR 400, яка вже три десятки років випускається без будь-яких істотних змін. Але і Honda вирішила не залишати поле бою без опору, випустивши в кінці 90-х років минулого століття модель CL 400, яка схожа на вищезгадану «Ямаха» практично у всьому.
Японці в масі своїй — люди невисокого зросту, тому малокубатурних мотоцикли японського виробництва відрізняються компактними розмірами. Honda CL 400 не стала винятком — це дійсно маленький і верткий байк. В його конструкції ви не знайдете рівним рахунком ніяких технічних нововведень, але вони йому й не потрібні — цей мотоцикл і так гарний. Найпростіша дуплексна рама, перевірений десятилетями зовнішній вигляд і запозичений у ендуро Honda XR 400 одноциліндровий двигун повітряного охолодження — ось і весь секрет успіху.
Honda CL400
Звичайно, вражаючих характеристик від бюджетного ретро-мотоцикла чекати не варто, але свою ціну CL 400 виправдовує повністю. Випускався цей байк всього до 2001 року, після чого був трохи допрацьований і названо по-новому — Honda CB 400 SS, але в даний час знайти цю модель на вторинному ринку можна за суму приблизно від 2500 доларів. Але власники у своїх відгуках відзначають феноменальну надійність мотоцикла. Звичайно, «Хонда» завжди славилася якістю, але тут, ймовірно, зіграло свою роль і те обставина, що у найпростішій конструкції цього мотоцикла просто нема чому ламатися. При належному обслуговуванні Honda CL 400 прослужить довгі роки.
5-ступенева КПП працює традиційно для «Хонди» м’яко і чітко, так, що навіть момент перемикання вдається відчути не завжди. 29 к. с. для хорошої динаміки, звичайно, замало, але хороший крутний момент (34 нМ) дозволяє впевнено почувати себе в місті. До того ж легкий (суха маса CL 400 — 140 кг) і вузький дозволяє з легкістю просочуватися крізь будь-які пробки. А от за містом, звичайно, відчувається брак динаміки, до того ж мотоцикл безжально кидає з боку в бік поривами вітру.
Керованість можна віднести до переваг цієї моделі — Honda CL 400 може розвернутися на крихітному п’ятачку асфальту, а завдяки невисокому центру мас вага мотоцикла практично не відчувається. Правда, ногу доведеться все-таки качати — на цій моделі немає електростартера, і заводиться вона по-старому, кикстартером. Гальма — ну, вони просто є. Від заднього барабанного гальма пантелику, скажемо прямо, трохи, але передній дисковий гальмо зупиняє байк цілком стерпно. З одним застереженням — якщо посадити пасажира, подовження гальмівного шляху буде дуже значним.
В бензобак CL 400 влазить 12 літрів палива, якого мотоцикла вистачає на три сотні кілометрів шляху, якщо, звичайно, їхати розмірено, а не крутити ручку газу до упору. Невибагливий мотор, йде корінням ще в 80-ті роки минулого століття, охоче перетравлює все, що горить. Правда, після довгої стоянки, доводиться зливати дещицю відомого выдохшегося бензину з карбюратора — бензин в нього надходить самопливом, так як бензонасоса у Honda CL 400 теж немає. Втім, ця процедура займає від сили півхвилини.
Що ж можна сказати ще про цей байк? Адже він дійсно хороший. Легкий, маневрений і недорогий, він буде відмінним вибором як для початківця мотоцикліста, так і для любителя ретро-техніки, не розташовує бюджетом на покупку якого-небудь Kawasaki W800 або Triumph Bonneville. Далекі поїздки на CL 400 навряд чи доставлять власнику багато радості, але для міста мотоцикл пристосований чудово. Тільки перед покупкою варто до нього придивитися — при зрості 180 см або вище на ньому може бути тісно.
